ЖІНКИ РЕНЕСАНСУ

Портрети цих жінок приспали теплий спокій,
де пристрасть тихо спить, мов хворе немовля.
Вони такі чужі від буднів та утопій.
Не віриться, що їх поглинула земля.

Вони такі сумні, мов капища кварталів,
де п’яний ловелас горланить до мовчань.
А їм зухвало йти б, сміятись до паскалів.
Від їх тужливих вій зсудомлює гортань.

1997