* * *

чому страхаєшся побачити дитинство
прибиту вітром хату
посивілу від років?
чому страхаєшся відчинити
її потріскані двері?
боїшся погляду божевільного діда
що тріпотів на вітрі руками
ніби жердинами?
кусав чорними зубами стару люльку
боїшся впізнати їдкий дим
давньої казки?
з надщербленого дзбана
жадібно ковтаєш столітню воду
проводжаючи очима сполоханих птахів
жахаєшся позіхання обвислих дверей
вони колись рідно скрипіли

1993