* * *

за вікном дощ
почався новий урок розпачу
педагог дощу — гроза
гнівно наказує бездарним учням
які мов миші
поховалися по своїх темних закутках
полохливо бігають їхні очі
до глибини пронизані педагогом
який забув як навчати
а зумів лише залякати
гіпноз природи панує
у герметизованій свідомості
яка творить одну молитву
і тло мов серпневий сніп
падає навколішки
будуючи своє уявне майбутнє
що настане тоді
коли прийде час

зімкнутих вій

і нерухомих скульптур
у футлярі

1994