НЕРОЗРИВНЕ
1.
давай продезинфікуємо наші мрії
люба
в них слабенька імунні система
неприродні дощі залишають автографи
в нашій пам’яті
печаль твоя несправедлива
напівпромоклі вуглинки очей
ледь жевріють
поволі втрачають тепло
не потрібно плакати люба
бо сльози — лишня вологість
при пониженому тискові
2.
цілуй мене люба
бо незабаром жовч опанує твоїми думками
ти грієшся домашнім огнем
ти ховаєшся за старанно випраними скатертинами
з хлібом і сіллю
відпрасований спокій
зберігає думки про благополуччя
цілуй мене люба
поки в мене заплющені очі
3.
я зрадив тебе люба
дощі змили з мене залишки твоєї присутності
і я відчув себе декоративною рослиною
у скляній колбі
не потрібно думати що я заховався
ні
я оберігаю тебе люба
від свого естетичного бруду
моя зрада
твій порятунок
1995