* * *
Соколом,
Стрімом,
Широкими ріками,
Ми залишали цей день
і влітали
В завтрашній ранок,
Очима великими
Сосни дохмарні наш лет зустрічали
Ми ж не спинялись,
Ми далі летіли,
З криком і кров’ю,
До сонця і неба!
Ті що лишились у “вчора”
– зітліли
Їх шкодувати не варто!
Не треба!
***
© Юрій Заруцький. Всі права застережені.