Юрій ЗАРУЦЬКИЙ

* * *

Щоби народ розібрався
де біле, де генерати,
Щоби гарантом свободи
Твоє слово було,
Ламай йому череп, кате,
Ламай йому віру, брате,
Ламай йому віру, свате,
Бий барткою у чоло!

Народ той, як загнане бидло,
покірно схилить коліна,
Народ, як покірне бидло
Піде під твоє тавро
Бо стоячи їм невидно
Бо гордими їм невидно
Чиї сліди цілувати.
Тобі трохи страшно ідивно,
Ти глушиш каву і пиво,
Ти гидуєш убивати
(газету читаєш, історію),
А потім здихаєш – бо бидло
Воно і в кав’ярні – бидло,
Бо бидло згорить, як бидло
у полум’ї крематорію…

І сидячи в склепах похмурих і сірих
де м’яко парує кава
Питаєм себе –
то на вістрі меча
чи язика
Держава?

***

© Юрій Заруцький. Всі права застережені.