Оксана ЗАБУЖКО

ПЕРЕД СВІТОМ

Хвилина томління — світанок застиг, наче вираз
Страждання на сірім, як постіль шпитальна, лиці.
Боронь тебе Боже в цю пору в свічадо дивитись —
Тебе там не буде
(Натомість в легкім молоці
Проступить гортанний і темний розлам коридора —
І дивні вогні попливуть звідтіля, з глибини…).
Хвилина вагання — мов віко у скрині Пандори
Завмерло, підважене: ще нічиєї вини
Нема, але є — невідступність тяжкої напасти.
Предмети, непевні себе, власний обрис намацують в млі…
Хвилина мовчання — іще не прокинулось птаство,
І грізно інакшим здається життя на Землі.

***

© Оксана Забужко. Всі права застережені.