Олекса ЮР

МАКАРЕНА

Все. На вуха "лапшу", на маківку — "ріжки".
Дивний трішки. Нічого. Он всьо-такі муж.
Нові туфельки знову

 натерли ніжки,

по щоках ручаями не сльози — туш.

Відфільтрована кров ударя в обличчя
кулаком-кийком всіх можливих кар.
Я заб`ю. На все. І тебе

покличу

в край отих телят, що ганяв Макар.

(Серед синіх гір і є-мильних опер,
п`яних діб і бід, флорентійських флор
БО-ЖЕ-ВО-ЛІ-Ю! — і втрачаю опір
всім отим речам, що вже НЕВЕР-

              МОР!)

***

© Олекса Юр. Всі права застережені.