Олекса ЮР
МАКАРЕНА
Все. На вуха "лапшу", на маківку — "ріжки".
Дивний трішки. Нічого. Он всьо-такі муж.
Нові туфельки знову
натерли ніжки,
по щоках ручаями не сльози — туш.
Відфільтрована кров ударя в обличчя
кулаком-кийком всіх можливих кар.
Я заб`ю. На все. І тебе
покличу
в край отих телят, що ганяв Макар.
(Серед синіх гір і є-мильних опер,
п`яних діб і бід, флорентійських флор
БО-ЖЕ-ВО-ЛІ-Ю! — і втрачаю опір
всім отим речам, що вже НЕВЕР-
МОР!)
***
© Олекса Юр. Всі права застережені.