Олекса ЮР

ПАНАХИДА

Запаліть-но свічки від своїх сигарет,
є за кого молитися, є що згадати.
Все ж знайомим ім`ям на труні ґлазет.
Ех, якби звідти міг він устати!

Напівтемний храм, відчайдушний дриж,
панотець, панахида і сльози Бога.
Сестро, чом мовчиш? Сестро, чом мовчиш?
Та невже ж тобі не болить нічого?

Запаліть-но свічки від своїх сигарет.
Пам`ять, хлопці, то зброя. Страшна і грізна.
Побратимові “слава!”, а нам — “вперед!”,
здобувати утрачену йдемо Вітчизну.

Заструмує життя у пекельну тиш,
і заплаканий Бог теж радітиме з нами…
Сестро, чом мовчиш? Сестро, чом мовчиш?
Твого хлопця труну

опустили до ями…

***

© Олекса Юр. Всі права застережені.