Олекса ЮР

АВТОПОРТРЕТ ЗІ ЗМІЄМ

— Годі, я не плазун, не стягну з себе шкіри!
Кат мугикає пісню, з мене лупить паси.
…Напоровся на камінь, дірку-двері роширив,
виліз. Шкіра — то одяг. Не схотів — не носи.

— Після бою мене відливали водою.
Шкіра, зуби, підлога. Кисіль на спині.
…Підповзає нечутно — слизькою стрілою,
шипошепче “не міряв цієї ще, ні”.

На плескатому лобі всяк читає ХУДОБА.
Гоноровий придурок. Певно, доля така.
…Зміни зовнішні — відгук на дня цього злобу.
Завдяки їм незмінні

зуб,

отрута,

луска…

***