Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ

ПРИСВЯЧУЮ
НІКОЛОЗУ БАРАТАШВІЛІ

Чужинцем варене на мило,
Тираном прокляте у снах,
Хоронене у ста могилах
І рубане у ста боях —

Непохоронене, невбите, —
Мерані золотий, лети! —
Твоє ім'я, мій тату-світе,
Поете мій, мій дух святий!

Затятий дух мій із древлини
На пил — не пил, на згин — не згин!..
…Блакитні пальці Катерини
І царська ласка трьох могил…

1970

© Микола Вінграновський. Всі права застережені.