Наталія ТУЧИНСЬКА
* * *
Щось таке бурмоче річка,
Щось таке белькоче річка,
Наче їй лягати спати
Час прийшов — і час прощати,
Час ховатися під ковдру,
Зимувати зиму котру!
Річка солодко і сумно
Позіхає. Нерозумні
Потічки молодші скачуть,
Все б їм забавки дитячі!
Річка дихає поважно,
Ніби їй зовсім не страшно
Зимувати зиму зимну.
Я на них, дурненьких, гримну:
Заспокойтеся скоренько!
Ти також, моя старенька,
Заспокойся і засни —
До розвою, до весни.
***
© Наталія Тучинська. Всі права застережені.