Наталія ТУЧИНСЬКА

* * *

Якби можна забути було ремесло!
Якби можна рукам забувати було:

Все, чого за життя не зробили вони,
Проти них же повстане в наступній війні.

Недокошену пашу, немелений хліб,
Недошиту сорочку і смужку землі

Недоорану — все пригадає рукам
Пам’ять вічності — навіть неспроданий крам.

І за подвиг, я знаю, ти їм не простиш
Жодну чисту сторінку і жодне "пізніш".

***