Наталія ТУЧИНСЬКА
* * *
Моя нездійсненна мрія!
Яскраві, як сни, події,
Прискорений плин часу,
Видовище, за красу
Якого — виймайте очі
Потому! Один замочок
Лишився — і вихід є!
Бажання моє — моє
Безумство! Кричу і чую
Луну, що мене бичує,
Що, мабуть, колись лінчує
За те, що не сплю вночі,
Що краду чужі ключі —
І не відчиняю двері,
Щоб потім скакати через
Вікно.
А таки зерно
Є ніби раціональне
У тому. — Моя реальність!
***
© Наталія Тучинська. Всі права застережені.