Наталія ТУЧИНСЬКА

* * *

Прислухайся, він скаже і тобі,
Де краще переплисти бистру воду,
До чого йшли усі коліна роду
Яфета, і чому старих гробів

Нас так в’язали пута до землі,
Що ми й не знали толком їй наймення,
Яку ми брали з острахом у жмені
І відчували, що таки малі

Ми, а вона — таки велика! Слухай —
І він розкаже казку — наперед.
І з тих гробів прокинеться Яфет —
Могутній страж твого слабкого духу.

***