Наталія ТУЧИНСЬКА

* * *

Моя стежина йде у гори,
І я топчу ногами сніг,
Який для мене ще зберіг
Сліди, що мали стануть вчора.

Нога намацує тверді
То камінці, то гілочки,
Минає лігвище ріки
Зимове. Відблиски подій

Великих міст — яскравий бунт
Зірок, та я спішу в краї
Батьківські, предківські, мої,
Бо так сказав один віщун.

***