Емілі ДІКІНСОН (в перекладі Н. Тучинської)

757

Ніхто не помітить, як гори
Ростуть пурпурові — без
Напруги і помочі, скоро —
І в тому нема чудес.

І тільки сонце в томлінні
Торкнеться вічних облич
Своїм золотим промінням,
Щоб потім спустилась ніч.

***