Емілі ДІКІНСОН (в перекладі Н. Тучинської)

448

То був Поет, який умів
Дошукуватись змісту
Під товщею звичайних слів —
Й ефірне масло чисте

Вичавлював із бур'яну,
Що гнив попід дверима.
А ми і крапельку одну
Не здобули своїми

Руками! Оповідач снів —
Поет служив вікам,
На противагу ж заповів
Жебрацтво вічне нам.

Ніхто із світу мимохіть
Не викраде красу.
Він сам — то Доля, як і мить —
То втілення часу.

***