Емілі ДІКІНСОН (в перекладі Н. Тучинської)

Аби належно вшанувать
Дні звичні, що ніяк
У пори року не зверну,
Повинні ти чи я
Згадать: несуть вони в собі
Дрібничку — плин життя.

Аби до величі буття
Піднестись, пригадай,
Що в жолудь крихітний колись
Заховано майбутній ліс,
Щоб ним зростити Рай.

***