* * *
В моєму волоссі заплетена осінь.
В моєму волоссі її монологи
Розсипались просом.
Легкі монологи, вогкі і блакитні.
Важкі монологи, незвичні, несхожі
На приспіви літні.
А в місті моєму гарячі трамваї.
А в місті моєму про пустощі вітру
Бува забувають…
І люди-верблюди чи з дач, чи на дачі.
І люди-верблюди з дешевим морозивом
Платять без здачі.
Вже скоро панчохи. Це трохи нервує:
Панчохи закриють засмаглі коліна
І законсервують.
В моєму волоссі вже знову (ще й досі?),
В моєму волоссі доросла і боса
Заплетена осінь.
2000 р.
© Ірина Цілик. Всі права застережені.