Роман ТРИФОНОВ

* * *

Минуле здано пiд замок в архiви.
Околицями спогади iдуть.
Вчорашнiй день обсиплеться з верхiвок.
Вчорашнє слово лишиться отут.
Отак i буде. Без єдиних правок.
Отак ось точно. Наче чистовик.
Я йду дивитись в свiтлi очi мавок,
в яких колись, говорять, хтось та зник —
зник зовсiм, без останку, без адреси,
слiди останнi дощ позаливав.

День видихне утому вiд депресiй —
i все нормально.
Це ж лише слова.

***

© Роман Трифонов. Всі права застережені.