Роман ТРИФОНОВ
* * *
Палiндроми дорiг
потурають моїм ногам…
Олена Галета
Ти iдеш до кiнця i вертаєшся знов на початок,
i вiд цього у свiтi не бiльшає iншого змiсту.
Палiндроми писати,
з дороги вертатись,
мовчати —
щось потрiбно робити, бо ти ще очiкуєш звiстку.
Але це вже було. Був цей ранок порожнiй, мов дiжка,
iз якої пiшов Дiоген, лiхтаря прихопивши.
I здається, що день цей — рукопис майбутньої книжки,
до якої новi i новi палiндроми хтось пише.
Так i є. Чи так буде. До цього вже звикли, вже звикли.
Буде вулиця, в назвi якої — iм’я невiдоме.
Не дивуйся, що тут навпаки номерiв iде вiдлiк.
Просто ти так раптово ввiйшов у рядок палiндрома.
***
© Роман Трифонов. Всі права застережені.