Роман ТРИФОНОВ

* * *

Ти на Стрiтення, як Галiлей,
цiлий день видивлявся у небо,
i в очах вистачало вогню,
щоб гасити прикмети зими,
так потрiбно, потрiбно усiм,
чи тобi допоможе хто-небудь
роздивитись у храмах хмарин,
чи весна переможе за мить —
розминутись не можна нiяк,
бо це Стрiтення, Стрiтення нинi,
тут прикмета — єдина мета,
мусить бути, щоб хтось перемiг;
Коло Дiяти буде вгорi,
будуть храми легкi, як хмарини,
i нарештi настане пора
заховатись вiд лих i вiдлиг.

***