Тор ВАРРА

* * *

Сіра бруківка облич,
Листя жовтаве долонь,
На допомогу не клич,
В дійсності ти охолонь.
Звуки твої їм чужі,
Їм – ковбаса й самогон,
Їм – не гострити ножі,
Їм давай ситий полон.
Нас небагато, проте
Вибух здійснимо самі,
Сонце зійде золоте
Понад їх сірих домів.

***