Тор ВАРРА
*
Плаче хата стара.
Сліз немає вже.
Помирати пора.
Адже.
Палить дах їй кацап,
Стіни рве динаміт,
Цокіт скла: ца-ца-ца.
Міт?
Ріжуть хаті живіт,
І з підвалу людей
Розпинають на світ
Цей.
Хати більше нема.
Дим, і попіл, і крик.
Смерть, безсилля, зима.
Рик.
---
Хай не радіє сусід
Спаленій хаті цій,
Завтра, мо’, тисячі бід
Прийдуть до нього всі.
***
© Тор Варра. Всі права застережені.