Тор ВАРРА

В тобі рисака, пам’ятаю, збудив
І згодом його осідлав,
В очах і долонях у мене див
По тисячі в сотнях лав.

А потім у піну його загнав
Й звалив у присмертний транс,
Він оком мені подавав сигнал,
Щоб я повторив сеанс.

І далі не зміг той рисак іти,
Не зміг і на ноги стать,
Не в силі підвестись також і ти,
Й розбита жіноча стать.

***