Тор ВАРРА
*
Ти цариця і ти Тамара,
А мені залишається демон,
Я твоя пристрасть, я покара,
Ти — де світло, а я — де темно.
Ти на темінь прямуєш крила,
Губи хочеш змочити гріхом,
І тебе не лякають рила
Грізних ангелів над женихом…
І коли досягаєш ти ночі,
То згоряєш, немов, на свічі,
Не рятують і сльози жіночі,
Й білі строфи на полі січі.
***
© Тор Варра. Всі права застережені.