150
Сто п’ятдесят лишилось до кінця
Рядок рядком лягає список
В кіно, в кафе, а потім до вінця
А далі до гори немитих мисок
Закладені сценарії буття
В глибинах соціальних пасток
Що наперед формують майбуття
Рука чіпляється і тягнеться за пасок
Не думай як і що ти є
Бо перспектива думки ілюзорна
Ти знай чому і хто ти є
І що в тобі — ідея неповторна
Досягнення небачених висот
То справа волі, розуму й бажання
Ти вибереш найкращу із чеснот
Без роздумів, без мук і без ввагання
Розвернеться обличчям сивина
І з’являться симптоми занепадку
Заманить синьоока далина
Сто п’ятдесят лишилось до початку
***
© ЗиНовій. Всі права застережені.