ЗиНовій

АНАТОМ

Шматки любові на столі
Їх не зібрати нам до купи
Ми ще живі, але не ми
Усі марноти йдіть до дупи

До серця приставляю дрель
Виймаю із грудей кілок
І глибше, чути крові трель
І додається хруст кісток

Давно із тіла ані звуку
Ні пилок, ні ножів не треба
Але чомусь тягну я руку
Якщо у ній лишилася потреба

***

© ЗиНовій. Всі права застережені.