ВИР
Відводячи погляд від світла
Бачу сліз непевний біг
Чую плавні перебіги вітру
І тремтячії порухи вік
—
Забудь хто тривожить це серце
Дивись де поховано віру
Покинь мене бажаний сенсе
Зніми з мене марево сіре
—
Кружляє спогадів дикая влада
Але не тут де вже немає
Душі що розвіяла зрада
Вернись я по світу блукаю
—
М’якенька, м’якесенька шкіра
Розрий же її бо я впевнений там
Знайти можна чорне і біле
І совість заручених панн
***
© ЗиНовій. Всі права застережені.