* * *
немає спадкоємства, усміх параноїка
і дні народжень, сконцентровані у квітні.
віддавши на поталу сік і смак героїки,
війна звичайна у гербарію століття…
марнота світу просто змінює забарвлення.
горить небесний знак, втікаємо в пустелю
оплакувати душі – крила закривавлені
або цеглини в піраміді азазеля.
останні катакомби. думаємо, віримо.
уже потрібно більше тиші як звичайно.
стають дедалі остороги, правда, спірними,
бо все частіше сняться київ і почаїв.
***
© Любомир Стринаглюк. Всі права застережені.