Поліна СТІЖЕ

В РИТМІ МОВЧАННЯ

В ритмі мовчання стукає серце.
Вираз очей, мов сполоханий голуб,
Все розправляє поламані крила.
Сонно в обличчя сонце сміється,
Та розкидає крижинки довкола
Вихор волосся морозно сивіє.
Душу стискає до кінчиків нігтиків.
Та не зима, а доля скалічена.
Вороном каркає, димом чадить.
Лиш з одного “смішно” до гикавки:
В віхолі років з погляду Вічності
Я не хвилина, навіть не мить.

***