Олена СТЕПАНЕНКО

РЕАНІМАЦІЙНЕ. ЖОВТЕНЬ

…насінина кульбаби для пальця тягар заважкий
та не здійметься пучка в іконному благословінні
в цім нема більше сенсу — останній забрали вовки
на калиновий міст і вписали у книгу каміння

…витікає у вирій димами кульбабковий рай
я ловлю парашут для якого занадто легенька
і хіба з головою обвалиться з пліч ця гора
пресвятої бездомності осінь в намоклих легенях

…ми напевно вовки — хто ж іще забреде на цей міст
чи скоріше вже листя — бо нас вічно зносить докупи
я читаю тебе як строкато розписаний лист
щоб зігріть пересохлі і трохи потріскані губи.

1999