Олена СТЕПАНЕНКО
* * *
… філософія соняха — саморефлексія змія
золотий нарцисизм надсухої шершавої шкіри
ХТОСЬ
ширший за тебе
щоранку ступає
в простягнену навстріч зіницю —
щоб набрати твоєї форми
увести до солярної віри
і летить з пелехатих вій
обтрушена позолота
дрібні гороб’ячі кроки
бажання змахнути крильми —
сорок віків посічених на полову
позирають на тебе з вершини кукурудзиння
… філософія сонця — диво святого Юра:
ув осоння бажань зеленкаві заземлено списи.
А накрити б лице китайкою та й заснути —
заповзти з головою в тривку мов земля зіницю.
1999
© Олена Степаненко. Всі права застережені.