Олена СТЕПАНЕНКО
* * *
у домовині чекання
чорна телиця стоптала
сну неполиті барвінки
у домовині чекання
мертва зозуля
випила очі будинкам
НІЧ у домовині чекання
болю мій болю
котику мідноголовий
болю — мій — котку
чи знаєш яку колискову?
— а в Бога драбина
упала в холодну м’яту
най зійде Дитина
щоб жито Господнє жати
(вогненною лапою котко
гойда домовину дубову
у коси старечі хмарам
свою запліта колискову)
— у смерку зозуля кувала
місяцю серпик
а Божа Дитина жала
живих і мертвих
у домовині чекання
чорна телиця злизала
небо до дірок
воскове небо конало
спливаючи плетивом гілок
і ліхтарів
і будинків
і ранніми двірниками
бійся злякати мертвого птаха —
у домовині чекання —
РАНОК.
1997
© Олена Степаненко. Всі права застережені.