Олена СТЕПАНЕНКО

ГОЛЕМ. ПОРТРЕТ В ІНТЕР’ЄРІ

ця ніч — наречена в розчахнутій брамі волосся
подвійний колодязь очей орендує безодня
ти чув голосіння сови при весільному почті
ти бачив
як із до-мажорного на домесійний
її долоні перелицьовують простір

силкувався виворожити Голема
медитуючи на глобус Праги
розміром із більярдну кулю
чи ейцехоре
занурювався по коліно у власну пам’ять
та потойбіч ЕГО зійшли тільки

випари алкоголю

обчислив

виважив

розділив

усі його кроки на терезах сумління
але не усвідомив
етичного вектора його дій
і все ж

так довго розшукуване тобою

блудне

окремо існуюче ім’я

стало знаменням воєн

мору

та масових фобій

тепер ви зійшлися — ти і загублена карта Таро
де Маг із твоїм обличчям драбиною лізе в предтечі
і ти ступаєш у вирій поміж раввинами та котами
забитими при замахові на втечу.

1998