Олена СТЕПАНЕНКО

* * *

благословення неба
нині над нами
благословення безодні
осінь
у вересні тіні стають вовками
шляхами прийдешнього снігу
низько стелиться сонце

чи знав коли-небудь
що в тебе очі — безсяйні
як довга дорога додому
крізь сутінь?..

і тиша
й це безголосе зачудування…

1997