Олена СТЕПАНЕНКО

АНЕСТЕЗІЙНЕ

Тетянці Легкодух-Ганжі

між снами та відсутністю бажань
мінне поле суїцидальних намірів

поклади мене на музику
поклади
полий бензином —
я ж бо дерево
Тетянко
я тільки безноге дерево
ампутованого кохання

між черствою молитвою
й каменем у тебе за пазухою

порожнина надії
порожнина
тремтливе чекання
твоя нервова система
Тетянко
вкрита слюдою луски
від надмірних больових подразнень

між твоїми лопатками
рана

співуча неначе скрипка
я тільки крила кохання
Тетянко
видерті крила —
поклади мене на долоні
поклади
і посип мене сіллю

між твоєю відсутністю
й останнім з моїх бажань

пелюшки сліпучої тиші
куди мене було завито

***