Олена СТЕПАНЕНКО

АВАЛОН

АВАЛОН (з валлійської, afal — "яблуко") — в кельтській міфології
"острів блаженних", місце, де зупинився час, де панує вічна молодість.
За легендою, саме на Авалон після бою при Камлані чарівниця
Моргана перенесла смертельно пораненого короля Артура.

"Міфологічний словник"

1
я малювала птаха
з людським обличчям

крейдою та смолою
на шибі

у птаха очі великі й сумні
фатальна схожість зі мною

яблуком сонце впало
у склянку з водою

(бризки такі червоні)

з присмерком птах відлетів

до Авалону

2
паперові дракони
сині та жовті
деруть одне одному груди
опівдні над містом за дрібку солі

їхня кров червона
червона
кетяги грона
прибили куряву на дорозі —

бреду пілігримом

до Авалону

3
у яблуневий вирій плинуть
зойки долонь білопінні
моя паралельність —

шлагбаум
брама
чи рана? —

рівний мені в мелісі
купає молочних коней
господар у темних шатах
чекає на мене
чекає

до Авалону

4
я
безіменна
великим дала ім’я —
дерева
я
безіменна
малих нарекла —

людьми

в агонії протиборства
руки зрослися з корінням

одна я
безіменна
як завше спливаю мимо

так

хмари спливають на захід
небаченим листям латаття

очеретяна сопілка

я вже хилюся з утоми
очеретяна сопілка

жене і не знає жалю

мене мов сновиду
до рук що зростуться з руками
і так сновидою
до самого Авалону

до Авалону

5
два неба в зіницях — навзнак
дві хмари в кожному небі
у хмарці по краплі

о Аріель!
Аріель…
(бідний)

Офелія воду пряла
із ряски
сукала скляну мотузку
зловила вітер —

надвечір

приніс мені поклик дощів

до Авалону

янголи світ вентилюють
у нас на даху
кожен крок їхній —
видих і вдих
донизу і вгору

я абстрагуюся —

хай м’ясорукі жінки
чийсь голос шовковий витіпують
гірше від льону
нехай
м’ясодухі жінки
нерви (чиїсь — не мої) —
обваляють у дьогті

я абстрагуюся —

янголи
крильми гудуть на зорі
психе-метелик
несе мене
до Авалону

до Авалону

1997