Олег СОЛОВЕЙ

* * *

Я вже твій, я дожив
до зими, я дійшов
до межі. Хай не стигми —
криваві рубці моє тіло

прикрасять. Бо немає
на світі такої чуми,
що урве цей політ
від зими до зими,

і допише рядок цей
за мене. Бережи мене,
Боже, я більше не можу,
хіба нам із Тобою це личить?

Не треба, не варто,
хіба що у снах.
Я — ніщо, я полюю вночі,
я — володар комах.

3.07.00

© Олег Соловей. Всі права застережені.