* * *
кукіль і парсифаль…
П.Т.
Ілюзіон закінчує виставу.
Так швидко порожніє балаган.
Ніхто не винний, просто час
життя бере в заставу.
Сумна стратегія стосунків
незримо повниться дощем.
І краплі падають на клірос
і на чернечі обладунки.
Миршавіє палітра, гусне даль,
і в кольори вбирається калина.
А місто знічено мовчить:
кукіль і парсифаль…
7.09.99
© Олег Соловей. Всі права застережені.