* * *
Осика в груди увійде
й коріння пустить.
Зазеленіє зелен-листям
і висмокче життя.
На порох зійде час,
на пси — далекі сни,
чарівна казка Батьківщини.
Я знову пілігрим,
я знову в мандрах
до Вкраїни.
Я бачу, чую дім
у старовинних мантрах.
Беру ситар, шнурую
кеди. Я знову пілігрим.
11.05.98
© Олег Соловей. Всі права застережені.