* * *
Давно вже спить пустунка Беатріче.
Над ліжком бродять янголи і Смерть.
І нудить їх бажання нице,
і переповнює ущерть.
В далеких снах з’являвся Буратіно,
і ґвалтував усміхнену Мальвіну…
І прикро посміхався Тарантіно,
а хвойда Смерть ковтала слину.
Давно вже спить пустунка Беатріче.
Такий глибокий чистий сон…
А Смерть шукає, прагне, кличе,
і янголи сміються в унісон…
23.09.98
© Олег Соловей. Всі права застережені.