* * *
чайкам, пляжу, хвилям
Сиди, чекай,
допоки хвилі змиють берег,
потоплять всі у морі кораблі,
а чайки світ запалять грою,
якої колір — помаранч.
Сиди, чекай
повернення Медузи.
Ґорґона близько, чуєш крок?
А чайкам весело та страшно,
а світ конає — покидьок німий.
Сиди, чекай.
Вона тебе бажає,
як хтива курва прагне олівця.
А світ симфоніями грає,
і кожному — симфонія своя.
Сиди, чекай,
твій потяг ще не рушив.
У ніг твоїх — закохана вода.
І гине світ,
а з ним — Сковорода.
19.07.98
© Олег Соловей. Всі права застережені.