* * *
Упало сонце на долоні, —
криваво-скривджене, червоне.
А десь за обрієм далеко
летіли з півдня журавлі.
І як не плюй на поетичність,
на рівні вічних партитур
уже зароджується ніжність,
вщухає гнів…
18.02.98
© Олег Соловей. Всі права застережені.