* * *
Ми помрем не в Парижі…
Н.Білоцерківець
Ми помрем не в Парижі,
ми здохнемо тут —
на нашій — не своїй,
і не чужій, отруєно-
вишневій Україні.
Від раку чи цирозу,
чи навесні — від авітамінозу,
чи на руках у лікаря
дурного від передозування
морфію-наркозу.
Нас поховають тут,
де сонце, даль і терикони,
де обрій м’ятою цвіте
і чебрецем п’яніє степ.
22.04.96
© Олег Соловей. Всі права застережені.