* * *
Я знаю —
це місто прагне крові.
Його майдани-вівтарі
чекають нашої любові.
Ти ляжеш на асфальт
без сорому і болю.
А десь далеко хтось
запалить свічку чи тополю.
Вогонь тебе зігріє,
а може навіть спалить.
Ти чуєш — гай шумить, —
тобою марить!
13.11.1997.
© Олег Соловей. Всі права застережені.