* * *
Пекуча тінь твоя, Софіє…
Тонкий недобір — усміх твій
На крилах сонячного змія
Ти мчиш зірницею з-під вій
Твій вид примножать образами
Кому гординя до лиця
Хоругви марять небесами
Твого лукавого отця
Віддам перлиною в корону
Того, хто вищий від принад
Тобі служитиме до скону
Мій добрий лицар Галахад
***
© Марина Соколян. Всі права застережені.