* * *
Ти казав мені залиши мене
Ти кричав у сні відгомін імен
Ти впустив у дім присмерки химер
Прокляті святі сядуть у партер
Ти покликав ніч лихоманку лих
Де мовчать півні чорні куполи
Нині обернись де пітьма німа
Де ясніє вись вже мене нема
Ти ідеш один небо назирцем
Гомоном годин спомином-мерцем
Пам’яті поріз гоїться-гноїть
Ти покликав ніч он вона стоїть
***
© Марина Соколян. Всі права застережені.