Марина СОКОЛЯН

Dejéuner du matin.

Запашний, міцнозварений фарс
У байдужості чашку наллє
Il a mis le café dans la tasse
Il a mis le sucre dans le café au lait,

Той, хто на довго лишався, але..
Il a bu le café au lait
І це, і це теж мине,
Il a tourné
Як мина розпорошений час.
Et il a reposé la tasse
Sans me parler.

Танок, долі легкий пірует,
Il a allumé une cigarette
Це останній уклін, і тепер
Il a mis le cendre dans le cendrier
Il a mis son chapeau sur la tête.

“Доторк ніжний і очі твої, —
Il a mis son manteau de pluie
Те, що скаже вона, не нове, —
Parce qu’іl pleuvait,
Ці слова, обіцянки пусті…”
Et il est parti
Sous la pluie.

То була не брехня, але роль,
А тепер він назавжди іде
Sans une parole

Sans me regarde.

***